Пилип Орлик

 

 

 

clip_image002

[ Пилип Орлик]

«Орлик був людиною висококультурною, європейцем в повнім розумінні цього слова… Він належав до людей барокової доби, просякнутих глибокою релігійністю… Життя примушувало його до компромісів, але душа залишалася чесною і щирою, здатною до найбільших обмежень і самопосвяти»

Пилип Орлик (1672-1742) походив з давнього чеського роду. Його батько загинув у війні з турками. Навчався в єзуїтській колегії у Вільно. Доля закинула його в Україну, і він своє життя присвятив їй. Навчався у Києво-Могилянському колегіумі. Був освіченою людиною, знав кілька європейських мов. Займав посади в Генеральній Військовій Канцелярії, згодом став генеральним писарем і найближчим радником гетьмана Мазепи.

Орлик виконував важливі дипломатичні доручення гетьмана у його таємних зносинах з антиросійською польською верхівкою. А після смерті Мазепи у 1710 р. в Бендерах відбулася козацька рада. На ній було обрано нового гетьмана, найближчого сподвижника Івана Мазепи, генерального писаря його уряду Пилипа Орлика.

У день виборів було проголошено державну Конституцію, яка називалася «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (пізніше цей документ отримав назву «Конституція Пилипа Орлика», або «Бендерська Конституція»). Основу «Пактів і конституції» становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу. Саме це відрізняло прийнятий документ від традиційних гетьманських статей, які ґрунтувалися на угодах між гетьманом і монархом-протектором. Уперше новообраний гетьман укладав зі своїми виборцями офіційну угоду, де чітко зазначалися умови, за яких він отримував владу.

Документ складався з 16 параграфів, в яких розглядалися питання кордонів, виборчого права, панівної релігії, статусу Києва та Запорізької Січі, а також фінансові, економічні, військові та інші питання. Визначальною рисою Орликової Конституції, яка, власне, робить її однією з найдемократичніших серед усіх тогочасних подібних державних актів, є пункти, що обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради – своєрідного козацького парламенту, до якого мали увійти не лише генеральна старшина й полковники, а й представники Запорожжя та полків – від кожного по одній заслуженій особі.

У ньому проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої; обґрунтовувалася протекція шведського короля та союз з Кримським ханством; територія України визначалася Зборівським договором 1649 р. ; козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров’ї; при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців; рада збиралася тричі на рік — на Різдво, Покрову, Великдень; справи про кривду гетьманову та провини старшини розглядав генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися; державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі; встановлювалася виборність полковників, сотників з наступним їх затвердженням гетьманом; спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

Важливою особливістю, що відрізняла її від звичайних гетьманських статей і робила подібною до пізніх європейських конституцій, було те, що вона укладалася не між гетьманом і монархом (протектором української держави), а між гетьманом та козацтвом, яке виступало від імені всього українського народу.

Конституція значно обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної Ради. У ній були закладені підвалини принципу розподілу виконавчої та судової влади, впроваджувалась виборність посад.

Продовжуючи справу, розпочату І. Мазепою, П. Орлик уклав союзний договір зі Швецією та Кримським ханством, а також домігся того, що восени

1710 р. Туреччина оголосила війну московській державі.

Навесні 1711 р. П. Орлик на чолі 16-тисячного війська та з невеликим татарським військом розпочав наступ на Правобережну Україну. Українське населення радо вітало гетьмана і здавало без бою міста, до яких приходили козацькі війська. Правобережні полки визнавали владу П. Орлика і переходили на його бік. На Лівобережжі розпочались масові народні виступи проти московської адміністрації.

На початку липня 1711 р. московська армія, що вирушила назустріч військам П. Орлика, була оточена турецькими та татарськими військами, а вже

12 липня 1711 р. в Яссах був підписаний Прутський мирний договір між московською армією на чолі з Петром Першим та силами союзної коаліції, до якої входили турецький султан, кримський хан Девлет-Гірей II, король Швеції Карл XII, гетьман Пилип Орлик та кошовий Кость Гордієнко.

Протягом 1711-1714 рр. П. Орлик намагався утворити нову антимосковську коаліцію, але без успіху. У 1714 р. на запрошення Карла ХІІ П. Орлик переїхав до Швеції, 1720 р. – до Німеччини, а згодом – до Франції. З 1722 р. П. Орлик на вимогу турецького уряду оселився в Салоніках (Греція). З 1734 р. він жив у Буджаку, пізніше у Молдові. Шукаючи підтримки у різних європейських держав, гетьман неодноразово порушував питання про допомогу у справі відновлення української державності.

До кінця своїх днів П. Орлик залишався вірним своїй меті. В останньому листі до французького канцлера Флері (30 серпня 1741 р.) він стверджував, що ніколи не перестане шукати всіх легальних способів, щоб «заявляти мої права і права моєї нації на Україну.»

Помер Пилип Орлик 24 травня 1742 року у Молдавії, в Яссах (нині – в Румунії), де свого часу знайшов вічний спокій його великий попередник – гетьман Іван Мазепа (м. Галац, Румунія).

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s