Рельєф, геологічна будова і корисні копалини Південної Америки

За характером геологічної будови й особливостями сучасного рельєфу Південна Америка поділена на дві частини: на сході – древня докембрійська Південно-Американська платформа; на заході – складчастий пояс Анд.

При піднятим ділянкам платформ – щитам – в рельєфі відповідають Бразильське й Гвіанське нагір’я. Їх підняття супроводжувалось утворенням окремих плато й гірських хребтів з крутими, майже вертикальними схилами. Найбільш при піднятою й розчленованою виявилась східна частина Бразильського нагір’я, де виникли глибові гори – сьєри. Найвища точка Бразильського нагір’я – масив Бандейра (2890 м). Найвища точка Гвіанського нагір’я – гора Рорайма (2810 м).

Прогинам Південно-Американської платформи відповідають гігантські низинні рівнини – Амазонська, Оринокська, Ла-Платська, Гран-Чако. Амазонія займає величезну заболочену низовину від Анд до Атлантичного океану площею понад 5 млн. км2.

Антський Захід являє собою одну з найвищих гірських систем земної кулі. З висотою вона вступає лише Тібетсько-Гімалайській гірській країні. 20 вершин Анд піднімаються на висоту понад 6000 метрів. Найвища з них – гора Аконкаґуа (6960 м) знаходиться в Чілійсько-Аргентинських Андах. Анди (продовження Кордельєрів в Південній Америці) – найдовша гірська система планети (близько 9000 км). Формування Анд розпочалось ще в палеозої, в герцинську складчастість. Але основне горотворення в Андах пов’язано з альпійською складчастістю. В зв’язку з цим в Андах спостерігаються сильний вулканізм (вулкани Чімборасо, Котопахі, Уаскаран та інші) й землетруси (найбільшої руйнації завдали землетруси 1960 року – в Чілі, 1970 року – в Перу).

Вздовж західного узбережжя Південної Америки майже на 5000 км тягнеться Перуанський жолоб, до якого приурочені епіцентри основних землетрусів. Вони викликають гігантські морські хвилі – цунамі. Середня висота рельєфу Південної Америки складає 580 метрів.

Надра Південної Америки багаті на корисні копалини. Їх поширення в межах материка тісно пов’язані з геологічною будовою. Найбагатші запаси залізних руд приурочені до древніх щитів платформи – центр і окраїни Бразильського нагір’я й північ Гвіанського нагір’я. На нагір’ях також виявлені значні поклади марганцевих руд і бокситів. До прогинів платформ, міжгірних і передгірних впадин приурочені родовища нафти, природного газу, кам’яного вугілля.

Пустеля Атакама надзвичайно багата на поклади селітри.

Гірські ланцюги Анд мають величезні запаси руд рідкісних і кольорових металів, дорогоцінних каменів. В Андах надзвичайно великі запаси міді (за це Анди ще називають „мідними горами”) й олова. Крім того в Андах добувають цинк, свинець, вольфрам, срібло, платину й золото.

Корисні копалини Південної Америки Півд. А. займає 1-е місце за запасами зал. руд, руд міді, берилію, літію, ніобію, кристалічного графіту, 2-е місце за запасами руд титану, молібдену (після Півн. Америки), сурми, олова (після Азії), бокситів, танталу, апатитів (після Африки), 3-є місце за запасами марганцевих руд, золота, фосфоритів.

Енергетична сировина. У межах Півд.А. і прилеглих акваторій відомий 51 нафтогазоносний басейн. Загальна їх пл. 8,1 млн. км2, в т. ч. 2 млн. км² акваторій. Пром. нафтогазоносність встановлена в 28 басейнах, видобуток нафти і газу ведеться в 25 з них. Переважна частина запасів нафти і газу сконцентрована в двох басейнах: Маракайбському (44% нафти і 34% газу) і Орінокському (36% нафти і 32% газу). Продуктивні горизонти цих басейнів пов’язані з відкладами кайнозою і крейди. Основні розвідані запаси вуглеводнів сконцентровані в інтервалі глиб. 1-3 км (70% запасів нафти і 80% запасів газу). Серед країн континенту розвіданими запасами нафти і газу володіють Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Перу, Сурінам, Чилі і Еквадор. Найбільш значні запаси вуглеводнів є у Венесуелі, Аргентині, Бразилії, Колумбії. На кінець ХХ ст. у Півд. Америці виявлено понад 1400 нафт. (140 морських) і понад 250 газових (40 морських) родов. Серед них унікальні за запасами (понад 1 млрд. т) родов. нафти Венесуели — Бачакеро, Лагунільяс, Тіа-Хуана (зона Болівар), гігантське скупчення важких нафт — “Пояс Оріноко" (запаси 4,2 млрд. т), Ламар і Лама, що мають запаси понад 300 млн. т, а також унікальні за запасами нафти глибоководні родов. Бразилії — Марлін (500 млн. т нафти і 100 млрд. м3 газу) і Альбакора (342 млн. т нафти і 150 млрд. м³ газу).

Загальні запаси вугілля всіх типів в країнах Півд.А. на 1998 р. оцінюються бл. 71,5 млрд. т (в т.ч. кам’яного вуг. бл. 75%). Розвідані запаси становлять 22,8 млрд. т. У порівнянні з іншими материками це досить мало. За даними Statistical Review of World Energy запаси кам’яного вугілля Півд.А. на 2000 р. складають тільки 1% світових. Найбільш великими загальними запасами володіють Бразилія і Колумбія, за ними з відривом ідуть Венесуела та Чилі. Вугленосність пов’язана з відкладами широкого вікового діапазону — від девонських до четвертинних. Головне промислове значення мають вугільні пласти пермі (Бразилія), крейди (Колумбія, Перу) і палеогену-неогену (Колумбія, Венесуела, Чилі, Аргентина). Вугленосні відклади пермі поширені перев. у чохлі Півд.-Американської платформи, а мезозойсько-кайнозойські — у складчастому поясі Анд. Найбільше промислове значення мають кам.-вуг. басейни Ріу-Гранді-ду-Сул, Санта-Катаріна (Бразилія), Богота, Бояка (Колумбія), Сулія (Венесуела), Консепсьон, Магельянес (Чилі) і родов. Серрехон (Колумбія) та Ріо-Турбьо (Аргентина). Буровуг. басейни (Болівія, Бразилія) освоєні слабо. Вугілля середньо- і високозольне, в осн. енергетичне. Підтверджені запаси уранових руд (в перерахунку на метал) становлять 168,6 тис. т (1998). Основна частина запасів (91,1%) континенту зосереджена в Бразилії, інші — в Аргентині (8,6%) і Перу. Найважливіше промислове значення мають Бразильські гідротермальні штокверкові родов. порфірового типу (Ітатая, вміст урану 0,01-0,2%; Лагоа-Реал, 0,09-0,65%). Підлеглу роль грають стратиформні інфільтрац. родов. в пісковиках із вмістом урану 0,1-0,2% (Сьєрра-Пінтада, Аргентина). У Бразилії уранова мінералізація встановлена також в золотоносних конґломератах (Жакобіна). Значні ресурси урану виявлені в ураноносних фосфоритах Бразилії, Венесуели, Колумбії, Чилі (90 тис. т), урановмісних мідних рудах Чилі, карбонатитах Бразилії.

Руди чорних металів. Підтверджені запаси зал. руд становлять 16,2 млрд. т(1998). Бл. 70% запасів континенту зосереджено в Бразилії, далі йдуть Венесуела, Перу, Чилі; на частку Болівії, Колумбії, Парагваю, Аргентини і Уругваю припадає бл. 4%. Основна частина запасів пов’язана з родов. залізистих кварцитів, представлених пластовими і лінзовими тілами магнетит-гематитових руд (Fe 45-67%) в протоплатформних западинах Бразильської платформи. Серед найбільших виділяються басейни і родов.: Мінас-Жерайс, Морру-ду-Урукун, Серра-ду-Каражас, Сан-Ісідро, Серра-Болівар, Серра-Гранде. Відомі також скарнові родов.(Fe 60%) магнетит-гематитових руд (Маркона) і осадові (Fe 35-55%) гьотит-сидеритових руд (Пас-дель-Ріо).

Запаси марганцевих руд, складають 281 млн. т (1998), і зосереджені в осн. (64%) в родов. Бразилії та Болівії (32%), інші – в Чилі, Перу, Венесуелі, Аргентині, Колумбії. Найважливіше промислове значення мають родовища оксидних оолітових залізо-марганцевих руд (Mn 40-50%), представлені пластовими і лінзовими покладами (Морру-ду-Урукун, Ігарапе-Асу, Бурітірама, Мутун). Важливі також родов. марганцевих шляп (Mn 39-53%), що залягають на докембрійських породах (Серра-ду-Навіу, Морру-да-Міна).

Запаси титанових руд (в перерахунку на ТО2), складають 90 млн. т в рутилі і 2,3 млн. т в ільменіті, локалізуються в Бразилії (дані на 90-і роки ХХ ст.). Ресурси титану виявлені в корінних ільменіт-титаномагнетитових рудах із вмістом ТО2 18,5% (Кампу-Алегрі-ді-Лурдіс), в комплексних анатаз-перовськіт-рутилових рудах в карбонатитах, що містять ТіО2 20-23,5%, Pb, Nb, TR (Салітрі, 35 млн. т ТіО2; Тапіра, 40 млн. т ТіО2; Каталан, 11 млн. т ТО2), а також в розсипах (Матарака). Високим вмістом ТіО2 (40%) характеризуються деякі бокситові родов. Бразилії. Виявлені ресурси діоксиду титану в корінних і розсипних родов. Бразилії, Венесуели, Уругваю, Аргентини і Еквадору оцінюються в 310 млн. т.

Запаси хромових руд (20 млн.т, 1998) зосереджені в Бразилії, зокрема в стратиформному родов. Кампу-Формозу (сер. вміст Cr2O3 21%). Ресурси континенту – 108 млн.т. хромової руди знаходяться у Бразилії (70 млн.т.) та Венесуелі (38 млн.т).

Руди кольорових металів. Загальні запаси бокситів становлять 11,7 млрд. т, в т.ч. підтверджені 5,8 млрд. т (1998). Осн. к-ть підтверджених запасів континенту укладена в надрах Бразилії (67,2%), далі йдуть:, Гайана (12%), Сурінам (9,9%), Венесуела (5,5%), а також Колумбія і франц. Гвіана. Основна частина запасів пов’язана з родов. латеритного типу.

Підтверджені запаси ванадієвих руд становлять бл. 200 тис. т (в перерахунку на V2O5) і зосереджені у Венесуелі, Бразилії, Чилі.

Запаси вольфрамових руд (в перерахунку на WO3) становлять 174 тис. т, в т.ч. підтверджені 116 тис. Т (1998). Найбільшими запасами володіють Болівія (57% загальних запасів континенту), Перу (21,8%), менш значними Бразилія і Аргентина. Понад 80% запасів укладено в жильних кварц-вольфрамітових (W, W-Sn, Sb-W-Sn) родов. Болівії.

Запаси золотих руд (в перерахунку на метал) становлять 9017 т, в підтверджені 3543 т (1998). Основна частина загальних запасів (42%) зосереджена в Бразилії, Чилі (19,8%), Аргентині (11,4%), далі йдуть Перу, Болівія, Венесуела, Колумбія. Запаси золота є також у Гайані, Еквадорі, Сурінамі, франц. Гвіані. Найбільш поширені розсипні родов., найбільші з яких — Аспасу, Пасто, Тамбо, Серра-Пелада, Ріу-Тапажос, Аранка і інш. З корінних найбільше промислове значення мають родовища у вулканітах древніх зеленосланцевих поясів (Арасі, Морру-Велью). Великі запаси золота укладені в золотоносних конґломератах родов. Жакобіна. Важливе промислове значення мають також гідротермальні жильні родов. золото-срібно-мідних руд Андського складчастого пояса: Ель-Індія, Гуанако, Андакольо, Ель-Кальяо, Ботанамо і інш.

Загальні запаси мідних руд (в перерахунку на метал) становлять бл. 300 млн. т (бл.32,2% світових), в т.ч. підтверджені 232,5 млн. т (1998). Найбільші запаси мають Чилі (70%) і Перу (15%). Значні запаси зосереджені в Бразилії, Аргентині, Колумбії. Осн. частку в запасах складають родов. молібден-мідно-порфірового типу, найбільші з яких: Чукікамата, Ель-Теньєнте, Ель-Абра, Ескондіда та ін. Менш поширені стратиформні родов. (Салобу, Жагуарарі, Кураса), а також колчеданно-поліметалічні родов. в Чилі, Перу і інш. країнах.

Загальні запаси молібденових руд (в перерахунку на метал) становлять 4,5 млн. т (32% загальних світових запасів без Росії), в т.ч. підтверджені 3,2 млн. т (1998). Переважаюча частина запасів (60%) зосереджена в Чилі, інші в Перу, Колумбії, Аргентині, Бразилії, Еквадорі. Осн. родов. представлені молібден-мідно-порфіровим типом, в рудах яких вміст Мо становить 0,014-0,03%.

Загальні запаси нікелевих руд (в перерахунку на метал) 5,2 млн. т, в т. ч. підтверджені 2,3 млн. т (1998). 61,5% заг. запасів континенту зосереджено в Бразилії, інші — в Колумбії (22%) і Венесуелі (16,5%). Запаси нікелю укладені в латеритних нікель-кобальтових родов. кір вивітрювання ультраосновних порід, найбільші з яких: Серро-Матосо, Вермелью, Лома-де-Ерро, Нікеландія, Барру-Алту, Сан-та-Крус.

Загальні запаси кобальту в латеритних рудах (Со 0,03-0,05%) Колумбії і Бразилії становлять 50 тис. т, в т. ч. підтверджені 24 тис. т (1998).

Загальні запаси олов’яних руд (в перерахунку на метал) оцінені в 3,7 млн. т (35,4% загальних світових запасів), в т.ч. підтверджені 2,5 млн. т (1998). Частка розсипних родов. 48,2% загальних запасів. Пром. розсипи каситериту виявлені в Болівії і Бразилії, причому в останній зосереджено понад 80% сумарних запасів розсипів. Алювіальні розсипи Бразилії утворюють 15 великих оловоносних районів: Мапуера, Рондонія, Теліс-Піріс, Ріо-Ірірі та інш. Бл. 50% запасів укладено в багатих розсипах (сер. вміст каситериту в пісках 2 кг/м3) родовище Пітінга. Запаси корінних руд олова пов’язані з родов. Болівійського поясу. Родов. переважаючого каситерит-сульфідного типу представлені арсенопірит-піротиновими рудами із вмістом Sn 0,3-0,8%, а також олово-срібними рудами із вмістом Sn 0,5-1,7%. В Болівії і Перу виявлені родов. каситерит-силікатного типу (Sn 0,2-1,8%). В Болівії, в районі Кельгуані є також стратиформні родов. каситерит-кварцових руд (Sn 0,16-0,6%) типу “манто". Тут же відомий жильний каситерит (вольфраміт-кварцові родов. Чохлья). У районах родов. Оруро, Потосі, Льяльягуа відомі великі поклади штокверкових олово-порфірових руд із вмістом Sn 0,2-0,5%. Підтверджені запаси металів платинової групи — 46 т в перерахунку на метал, з них платини 34 т (1998) — укладені в розсипних родов. Колумбії (Чоко-Пасіфіко, Сан-Хуан, Андагода, Барбакоас) та Бразилії. Сер. вміст платини становить 0,1 г/т, присутні хроміт, ільменіт, магнетит, золото.

Загальні запаси руд свинцю і цинку (в перерахунку на метал, за станом на 1998 р.) відповідно 7,4 млн. т і 20,6 млн. т, в т.ч. підтверджені 5 млн. т і 9,2 млн. т. Осн. запаси континенту зосереджені в Перу (42% загальних запасів свинцю і 44,4% цинку) і Бразилії (39,1% і 40,9%). Значно меншими запасами свинцю і цинку володіють Болівія, Аргентина, Венесуела, Чилі. Найбільші родовища стратиформні свинцево-цинкові в карбонатних і теригенних породах (Вазанті, із вмістом Zn до 45%); метасоматичні, пов’язані зі скарнами в карбонатних і вулканогенно-осадових г.п. (Агилар, Pb 11,5%, Zn 16,3%, Ag 279 г/т; Серро-де-Паско, Pb 5%, Zn 12%, Cu 0,15%, Ag 70 г/т); жильні свинцево-цинкові в метаморфіч., магматич. і осадових породах (Матільда, Pb 2%, Zn 18%, Ag 28 г/т; Морокоча, Бокіра і інш.).

Загальні запаси руд срібла складають 134,7 тис.т, в т.ч. підтверджені 74 тис.т (1988). Вони укладені в комплексних родов.: колчеданно-поліметалічних і жильних мідно-поліметалічних руд (Серро-де-Паско, 70-400 г/т, Касапалька), молібден-мідно-порфірових руд (Куахоне, Ель-Салвадор), золото-срібних (Ель-Індія), оловополіметалічних руд (Потосі, Оруро, Чокая) і власне срібних рудах (Пулакайо, Каялома) із вмістом Ag до 550 г/т.

Загальні запаси стибієвих руд (в перерахунку на метал) становлять 514 тис. т, в т. ч. підтверджені 414 тис. т. Понад 80% загальних запасів стибію зосереджено в Болівії (8,1% запасів світу, 1998). Родов. жильного кварц-антимонітового типу приурочені до склепінчастих частин антикліналей в межах Болівійського оловорудного пояса. Найбільші родовища: Еспіріту-Санто, Каракота, Чуркіні, Тупіса.

Рідкіснометалічні руди. Запаси берилієвих руд (в перерахунок на BeO) становлять: загальні – 450 тис.т, підтверджені – 46 тис.т (1998). Основні запаси знаходяться у Бразилії (84% загальних запасів).

Запаси літієвих руд (в перерахунку на Li2O) на кінець ХХ ст. складали бл. 21 млн.т. (бл. 88% ресурсів світу за станом на 2002 р.). Запаси літію пов’язані г.ч. з літієносною ропою (Li2O 0,2-0,3%) в Чилі та Болівії. Родовища комплексних літійвмісних руд є в Бразилії. Провідне місце в світі за запасами літію тримає Чилі.

Запаси ніобієвих руд (в перерахунку на Ni2O5) складають: загальні – 3,6 млн.т.; підтверджені – 3,3 млн.т (1998). Вони зосереджені у Бразилії і складають бл. 35% світових запасів.

Запаси танталу (в перерахунку на Та2О5) складають: загальні – 1400 т; підтверджені – 900 т (1998). Вони зосереджені в Бразилії (бл. 1,2% світових запасів). Родовища циркону залягають у нефелінових сієнітах і розсипах Бразилії та Аргентини. Запаси циркону є у Бразилії та Аргентині. Головні запаси – у Бразилії (1,9 млн.т в перерахунку на ZrO2 – за станом на 2002 р.).

Гірничохімічна сировина. Загальні запаси бариту складають 15,25 млн.т., підтверджені – 9,5 млн.т (1998). Основна частина запасів знаходиться у Чилі (52%), Перу (26%) і Бразилії. Найбільшими є жильні власне баритові, барит-кварцові та барит-кальцитові руди з вмістом BaSO4 85-98%. Запаси борних руд (у перерахунку на B2O3) складають: ресурси – 91 млн.т, підтверджені –18 млн т (2002). Запаси бору у Півд. Америці складають 10,5% світових, а ресурси – 19,4% світових. Основні запаси укладені в родов. Чилі, Перу, Болівії та Аргентини. Найбільше промислове значення мають родовища озерного типу з концентрацією B2O3 0,25-0,5%. Запаси калійних солей (у перерахунку на K2O) складають: загальні – 230 млн.т, підтверджені – 75 млн.т (1998). Б.ч. запасів континенту зосереджена у Бразилії (шт.Сержилі). Вміст K2O 17-23%. Є родов. в Чилі та Аргентині. Кам’яна сіль є в Аргентині, Колумбії, Бразилії. Запаси самородної сірки в 90-х рр. ХХ ст. становили: загальні – 115 млн.т., підтверджені – 47 млн.т. Основна їх частина зосереджена в 100 родов. Чилі, інші – в Перу, Колумбії, Венесуелі, Болівії, Еквадорі. Вулканогенні родов. сірки утворюють Андську сірконосну провінцію. Найбільші у світі родов. натрієвої селітри розташовані в Чилі (250-300 млн.т). Родов. локалізовані в пустелі Атакама, в межах вузької зони біля підніжжя Берегового хребта. Запаси флюориту: загальні – 12,15 млн.т, підтверджені – 9,1 млн.т (1998). Вони зосереджені г.ч. у Бразилії та Аргентині. Запаси фосфоритів (у перерахунку на P2O5): загальні – 893 млн.т, підтверджені – 251 млн.т(1998). Майже 80% запасів зосереджено у Перу. Вміст P2O5 5-25%. Родовища зернистих фосфоритів є у Венесуелі, Бразилії, Колумбії. Запаси апатитів становлять: загальні – 35,5 млн.т, підтверджені – 32 млн.т., а ресурси – 0,5 млрд.т (1998). За інш. даними ресурси складають бл. 2 млрд.т. Вони локалізовані у Бразильській апатитоносній провінції, приуроченій до зон глибинних розломів Бразильського щита. Вміст P2O5 5-14%. Руди г.ч. комплексні.

Нерудна індустріальна сировина. Запаси алмазів Півд.А. складають: природних – 11,8 млн.кар.; ювелірних – 5,4 млн.кар, ресурси – 87 млн.кар (1998). Промислове значення мають алювіальні розсипи. Родов. алмазів є у Бразилії (бл.90% запасів), Венесуелі, Колумбії та Гайані. Запаси хризотил-азбесту ставлять бл. 6 млн.т волокна, в т.ч. підтверджені 4 млн.т. (90-і рр. ХХ ст.). Основні запаси зосереджені в Бразилії (82%). Інші – в Колумбії, Аргентині, Венесуелі. Великі промисл. родов. п’єзокварцу та гірського кришталю зосереджені у Бразилії. Підтверджені запаси кристалічного графіту складають 32,6 млн.т (90-і рр. ХХ ст.), з них 32,5 млн.т. – у Бразилії. Вміст графітного вуглецю – до 30%. Родов. мусковіту на тер. Бразилії локалізуються в межах Бразильського слюдоносного району. Родов. мусковіту є також в Аргентині, слюдоносні пегматити – у Болівії, Гайані та Колумбії. З нерудних буд. м-лів у різних районах Півд.А. виявлені численні родов. глин, вапняку, доломіту, магнезиту, скляних та буд. пісків, мармурів, гранітів та інш.

Дорогоцінні та виробні камені. У Бразилії відомі найбільші в світі родов. дорогоцінних та виробних каменів: берилу, топазу, турмаліну, аметисту, агату. В Колумбії відоме родов. смарагду.

clip_image002

Рельєф, геологічна будова і корисні копалини Південної Америки: Один комментарий

  1. Анастасія:

    Дуже вам ДЯКУЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
    Інформація просто чудова. Знайшла те що шукала))))
    Ще раз вам дуже дякую))))))))))))))))))))

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s